Владислав Терзиул

History
Culture
Achievements

Один з найвидатніших українських альпіністів, який здійснив серію висотних сходжень без кисню.

Повне ім’я
Владислав Олександрович Терзиул
Ім’я при народженні / псевдоніми
Владислав «Слава» Терзиул
Дата народження
18 червня 1953 р. - 18 травня 2004 р.
Місце народження
м. Артем, Приморський край, СРСР / гора Макалу, Гімалаї, Непал
Громадянство
Україна
Рід занять / професії
Альпініст-висотник
Освіта

 Інститут інженерів водного транспорту у Новосибірську

Роки активності
приблизно з кінця 1970-х до 2004 р.
Відомий(а) завдяки:
  • підкорення серії «восьмитисячників» без застосування кисню. 
  • трагічній загибелі під час сходження на Макалу.
Нагороди

орден «За мужність» I, II, III ступенів

Організації / компанії
альпіністський клуб «Одеса» (як учасник українських експедицій)
Офіційний сайт
Соцмережі

Владислав Терзиул - український альпініст-висотник, майстер спорту міжнародного класу. У 1993-2004 роках здійснив сходження на всі 14 вершин планети висотою понад 8 тис. метрів без застосування кисню. Загинув під час спуску з гори Макалу 18 травня 2004 р. 

Ранні роки та освіта

Владислав Терзиул народився 18 червня 1953 р. у місті Артем (Приморський край, СРСР). До 1980-х років він мешкав на півдні України у місті Южне Одеської області. Закінчив інститут інженерів водного транспорту у Новосибірську, працював диспетчером у портах СРСР. Уже з кінця 1970-х років почав активно займатися альпінізмом, перші сходження здійснив у Тянь-Шані у 1979 р. 

Кар’єра

Початок кар’єри

У 1979 р. Терзиул зробив перші сходження у Тянь-Шані. У 1991 р. він вперше взяв участь у гімалайській експедиції як член альпіністського клубу «Одеса». Ці ранні роки сформували його як висотного альпініста, компетентного в технічно складних умовах.

Ключові досягнення / прориви

  • У 1993 р. він піднявся на вершину Канченджанга (8586 м) по східному гребеню. 
  • У 1994 р. - на К2 (8611 м) маршрутом Абруццо. 
  • У 1996 р. - на Аннапурна I (8091 м) по новому маршруту. 
  • Він став першим з пострадянських альпіністів, хто здійснив серію «14 восьмитисячників».
  • Загинув під час спуску з гори Макалу 18 травня 2004 р. після підйому по одному з найскладніших маршрутів західного гребеню.

Останні роки / поточні ролі

У останні роки життя Терзиул був капітаном збірної України з альпінізму (2000-2004) і активно брав участь у висотних експедиціях. Він загинув під час експедиції, що й закінчила його кар’єру фізично.

Нагороди та визнання

  • 1999 р. — майстер спорту міжнародного класу.
  • 2000 р. — заслужений майстер спорту України. 
  • Орден «За мужність» III ступеня (до 2001) 
  • Орден «За мужність» II ступеня (2001) 
  • Орден «За мужність» I ступеня (посмертно, 2004) 

Стиль, ідеї та вплив

Терзиул вирізнявся стилем альпінізму без використання додаткового кисню, прокладанням нових маршрутів, високою адаптацією до зміни висотності. Він мав вплив на покоління українських альпіністів, став символом української висотної альпіністики. Його приклад мотивував на створення меморіальних експедицій у його пам’ять.

Хронологія

Дата / рік Подія Місце Джерело
18.06.1953 Народився Владислав Олександрович Терзиул Артем, Приморський край, СРСР Вікіпедія (укр/англ)
1970-ті (поч.) Перші навчальні сходження на Кавказі, потім Памір і Тянь-Шань Кавказ, Памір, Тянь-Шань FB / Kuluar (kuluarpohod.com)
1978 Закінчив Новосибірський інститут водного транспорту, інженер водного транспорту Новосибірськ, РРФСР Порт Южний (біо) / Facebook
1979 Перші спортивні сходження на Тянь-Шані Тянь-Шань Вікіпедія (укр)
1980 Переїзд до м. Южне, робота диспетчером у портах СРСР / України Южне, Одеська обл. Вікіпедія (укр) / Peakfinder
1980-ті Багаторазові збори та сходження на Кавказі, у Памірі й Тянь-Шані, сходження 5–6 категорії складності СРСР, гірські райони Peakfinder / Gorgany (peakfinder.ru)
1991 Перша гімалайська експедиція у складі альпклубу «Одеса» Гімалаї Вікіпедія (укр)
1993 Перший восьмитисячник: Канченджанга (8586 м), східний гребінь, міжнародна експедиція Канченджанга, Непал / Індія Вікіпедія (укр/англ) / TranquilKili
1994 Сходження на K2 (8611 м), маршрут Абруццо, українська експедиція / альпклуб «Одеса». Рішення пройти всі 14 восьмитисячників без кисню Каракорум, Пакистан/Китай Вікіпедія (укр/англ) / статті про «14×8000»
1995 Сходження на Броуд-пік (Передвершина, 8028 м), західне ребро та північний гребінь, міжнародна експедиція Каракорум, Пакистан/Китай Вікіпедія (укр/англ) / TranquilKili
1996 (літо) Сходження на Гашербрум II (8035 м), класичний маршрут, міжнародна експедиція Каракорум Вікіпедія (англ)
1996 (осінь) Аннапурна I (8091 м), північно-західний гребінь, новий маршрут у складі великої польської міжнародної експедиції Аннапурна, Непал Вікіпедія (укр) / Gorgany
1997 Нанга-Парбат (8126 м), стіна Діамір, українська експедиція Нанга-Парбат, Пакистан Вікіпедія (англ) / Gorgany
1998 Підготовчі та комерційні експедиції, участь у міжнародних командах за власний рахунок Гімалаї, Каракорум Gorgany (gorgany.com)
08.05.1999 Разом з В. Копитком та В. Горбачем без кисню досягає вершини Евересту по північному маршруту; о 14:07 розгортає український прапор Еверест, північний гребінь, Тибет Everest-99 / Вікіпедія (англ)
06.07.1999 Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня за Еверест-99 Україна Указ Президента
1999 Отримує звання «майстер спорту міжнародного класу» Україна Вікіпедія (укр) / Peakfinder
2000 (вересень) Українська нац. експедиція сходить на Шишабангму Центральну (≈8013 м), класичний шлях із півночі; формально не зараховано як головну вершину Шишабангма, Тибет Вікіпедія (укр/рос) / Peakfinder
2000 (осінь) Соло-сходження на Чо-Ойю (8201 м), класичний маршрут, спуск із вершини на лижах Чо-Ойю, Тибет/Непал Вікіпедія (англ) / Gorgany
2000 Присвоєно звання «заслужений майстер спорту України»; капітан збірної України з альпінізму (висотний клас, 2000–2004) Україна Вікіпедія (укр/рос) / Peakfinder
09.10.2001 Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня Україна Указ Президента / Вікіпедія (рос)
2001 (весна) Манаслу (8163 м), південно-східне ребро — новий маршрут, у складі української нац. експедиції; вважається першим сходженням по цьому ребру Манаслу, Непал Вікіпедія (укр) / Peakfinder
2002 (весна) Лходзе (8516 м), експедиція альпклубу «Одеса» Лходзе, Непал Вікіпедія (англ)
2002 (осінь) Дхаулагірі I (8167 м) Дхаулагірі, Непал Вікіпедія (англ) / Gorgany
2003 Гашербрум I (8080 м) Каракорум Вікіпедія (англ)
Весна 2004 Експедиція на Макалу по західному гребеню — один з найскладніших маршрутів на горі Макалу, Непал / Тибет Вікіпедія (англ) / AAC / TranquilKili
17.05.2004 Разом з американцем Jay Sieger виходить на вершину Макалу (західний гребінь) без кисню Макалу, 8485 м Вікіпедія (англ) / AAC
17–18.05.2004 Під час спуску Jay Sieger гине від удару каменем; Терзиул зникає на висоті ≈8300 м. Тіло Владислава не знайдене Макалу, ≈8300 м Вікіпедія (англ/рос) / AAC
18.05.2004 Офіційна дата загибелі Владислава Терзиула Макалу Peakfinder / Вікіпедія (укр/рос)
24.06.2004 Посмертно нагороджений орденом «За мужність» I ступеня Україна Указ Президента / Вікіпедія (рос)
2010 Українська експедиція «Україна – Макалу 2010» під керівництвом В. Симоненка піднімається на Макалу в пам’ять Терзиула, без кисню й штурмових носіїв Макалу Вікіпедія (англ) / 7summitsclub / Mountain.ru
2015 Виходить книга «Владислав Терзиул. В’яжи свій вузол» Київ / Одеса Gorgany / TravelBooks каталог (gorgany.com)

Цитати

  1. «Якщо я хочу домогтися чогось значущого, то чому повинен на когось орієнтуватися? Українська школа альпінізму достатньо відома і авторитетна, має чудові традиції. Саме від нас залежать його подальші перспективи і прогрес. Італієць Месснер зумів зійти на найвищі точки планети. А ми, українці, хіба не зможемо?! »
  2. «Усе, за що беруся, намагаюся робити якнайкраще».
  3. «Гори – місце, де душа знаходить спокій, а дух – виклик».

Цікаві факти

  1. Терзиул підкорив 14 вершин понад 8 тис. м за 11 років (1993-2004) - один із найшвидших темпів.
  2. Він здійснював сходження без використання додаткового кисню, що значно підвищувало ризики.
  3. Його тіло не знайдене після сходження на Макалу.
  4. Як альпініст він одночасно працював диспетчером у портах і жив у місті Южне, де поєднував «цивільне» життя з горами.

Галерея

https://kuluarpohod.com/wp-content/uploads/2025/01/terzyul.jpg
https://kuluarpohod.com/wp-content/uploads/2025/01/image.jpg

Джерела та примітки

  1. «Владислав Терзиул». Вікіпедія (укр). Вікіпедія
  2. «Vladislav Terzyul». Wikipedia (English). Википедия
  3. «Гімалаї. “Чорний велетень” вбив відомого українського альпініста-висотника». Правда.Ру, 2004. Правда.Ру
  4. Батманова І.П. «Дороги, які ми обираємо. Пам’яті Владислава Терзиула». 2005. Скиталец
  5. «Книга „В’яжи свій вузол. Владислав Терзиул“». TravelBooks, 2023. gorgany.com

Зовнішні посилання

FAQ

Хто такий Владислав Терзиул?
Владислав Терзиул — український альпініст-висотник, який за 1993-2004 роки здійснив серію сходжень на вершини понад 8000 м без кисню й загинув під час спуску з Макалу.

Які його головні досягнення?
Він підкорив (за деякими даними) всі 14 восьмитисячників світу без застосування кисню, що є винятковим досягненням у світовому альпінізмі.

За що він найвідоміший?
Найбільше він відомий як піонер українського висотного альпінізму, який підняв стандарти і став символом витривалості.

Де навчався?
Він закінчив інститут інженерів водного транспорту у Новосибірську.

Чим займається зараз?
Терзиул загинув 2004 року, тож наразі він не має активних ролей; проте його ім’я живе в спогадах, книжках і меморіальних проєктах.